Завтра прийде весна, раптом шпарко запахне травою,
Розіллється Дніпро переливами талих снігів.
І закривши обличчя, знову й знов обіллюся сльозою,
Почалося життя, як і сотні пройдешніх віків.
Я забуду гірке, все почну із нової сторінки.
Перестрибну образи, і залишу вагання нічні.
І у серці моїм, як колись, дуже лагідно й дзвінко,
Заспівають пташки, що спасли від засад маячні…
Завтра прийде весна, подарує усмішку оселям.
Я відчую тепло, що моторно Ярило приніс.
Я подякую сніг, що не дав перемерзнути землям.
Златовусий Перун стрілить грім з шестиспицих коліс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243986
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.02.2011
автор: Віктор Нагорний