Я – українець! І це все!
І цим все сказано безслівно!
Тебе люблю понад усе.
О, Україно! Люблю Тебе наївно…
Люблю Твої родючі землі,
Кохаю так, немов дитя.
І після смерті я , напевно,
Повернусь з прірви забуття,
Щоб знов побачити Тебе:
Твоє прекрасне чисте небо.
Не пожалію я себе:
У муках згину я для Тебе!
І я стоятиму до скону
На варті рідної Вкраїни.
Нехай я в забутті потону,
Заради Неї я загину…
Заради Тебе, Україно,
Свою я душу покладу.
Захочеш – в Пекло я полину,
Заради Тебе в бій піду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243920
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.02.2011
автор: rebelizant