Щось є у цьому гарне –
В селі у спокої сидіти
Та бажання втамовувати марне
Змусити мої вірші зрозуміти.
В польоті думки час спиняю,
Неголосний шум слухаю,
Довкола тихо споглядаю,
Квіти пахучі нюхаю.
Та знову треба працювати,
Бо лише 5 хвилин, щоб відпочити,
Щоб міста бруд із серця викидати
І село у душу пустити.
А, як стемніє, вийти у садок,
Коли над головою височить намисто
Таких яскравих тут зірок,
Та лиш вдивлятися в це небо чисте.
А завтра звідси від‘їжджаю,
Бо рідний дім усе ж таки миліше цього краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=24378
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.04.2007
автор: Noctivagus