...лише встаю на ноги з лівої руки,
краще не втручайся в мій ранок.
Тут все шкереберть-
кілька кроків назад і ти в задзеркаллі.
Зрію спомином втрати чогось найсвітлішого
і не повертаюсь туди,де продовжуєш спати.
БілкИ хмар поглинули сонячний жовток
і Дажбог задрімає до наступної осені.
Заплющити очі на літо,
скільки ще тих переінакшень себе!
Хочу, щоб тепло стало не від моїх рук,
але ти приречений на холод -
недожінка продає себе і тішиться,
будь її недочоловіком коханим...
Будь десь там...за кордонами мого безмежжя
і споглядай тихе здійснення пророцтв...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243589
Рубрика: Верлібр
дата надходження 26.02.2011
автор: Biryuza