Як хочу я в дитинство повернутись,
Про все навколишнє теперішнє забутись…
Шкільні проблеми у житті лиш мати,
Бабусі й дідусі живі, щоб були й мати…
Щоб проводжали знов мене до школи,
Щоб не пізнати втрат тяжких в житті ніколи,
Щоб сліз не бачити, плачу не чути
Щасливою, як у дитинстві знову бути.
Зі мною поруч незабутня сама
Ще молода моя щаслива мама
Що посмішкою знов мене вітає,
Щодня до школи проводжає й зустрічає…
Де дзвінко й голосно сміються діти,
В руках тримаючи барвисті ніжні квіти.
Дзвінок шкільний лунає як раніше,-
Та це все тільки згадки зараз лише…
Насправді теплого проміння сонце,
Яскраво освітляючи віконце,
Своїм теплом і світлом зігріває
І материнськими руками пригортає.
У забутті все гарне романтичне
Здається незгасаюче та вічне,
Як шлях зірок з небесним сяйвом млечний,
Так і життєвих бродів безкінечний…
20.11.2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243561
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 26.02.2011
автор: Єгорова Олена Михайлівна