Тепер сама я і ти сам,
Що натворила я не знаю,
Але було удвох чудово нам.
І кожен день себе картаю.
Чому я так вчинила – не збагну,
А коли спом’янулась – було пізно.
Себе у цьому тільки я виню,
Адже це я вчинила із тобою грізно.
Любов моя була завжди з тобою,
І навіть, коли видно не було,
Я в серці її залишила з собою,
І думала, що все змінитися могло.
Що будем ми з тобою разом знову,
Що інші люди нам не завадять,
Що знайдемо з тобою спільну мову,
Якщо інші нас не зрадять.
Кохання на заваді стало,
Причину тут не треба шукать
Тобі, мабуть, її здалося мало
І ти почав від неї тікать…
Чи знову будем разом – я не знаю,
Та не забуть мені той час,
Коли кохання в мені бурлило без краю,
А тут обірвалося враз!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243525
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2011
автор: Selene