Cпустошенню не було меж

Байдужий  вечір  зовсім  не  вабив
Кудись  ішла,  спустошенню  не  було  меж
В  притворній  радості  в  чужій  реалії
Подруг  не  радував  кортеж.

Самотній  погляд  вразив  болем,
Справжністю  нелегкого  життя  пройняв
Келихи  за  щастя  підіймали,
В  куточку  чийсь  янгол  ридав.

Не  опиралася  долі  що  наздогнала,  
Того  хто  втекти  далеко  не  зміг
І  виклик  покірно  на  себе  прийняла
Торкнулась  печаллю  я  твоїх  повік.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243514
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.02.2011
автор: owl silence