Там де море небо напуває,
Там де Дніпро в Чорне море впадає,
Там лежить Україна,
Лежить і палає.
Палає Україна, чварами побита,
Палає Україна, ворогами розрита.
Брат на брата руку здіймає,
В руці оголеного ножа затискає,
І про свою правду з мерцем розмовляє.
А правди тієї немає.
Правда по світу гуляє,
А в Україні брат брата даремно вбиває.
Так у нас в парламенті депутати
Про свою правду розмовляють,
А нишком думками в ресторані гуляють –
Правду пропивають,
А людям усяку фігню утирають.
Палає Україна,
І слава, і воля,
Злягли давно вже козаченьки
І встала недоля.
Полягли вже повстанці,
Не стало Романа,
А доля України все погана й погана.
Тож єднаймось українці,
Щоб Україна стала,
Щоби слава України у віках лунала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243421
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2011
автор: D. Y.