Опущені руки…

Набридло  постійно  втрачати
Близьке,  що  до  серця  прикуте...
Що  мала,  що  звикла  кохати...
Цих  втрат  уже  не  повернути...
До  сліз,  до  бажання  кричати
Набридло  цю  "долю"  тягнути...
Навколішки  впасти,  ридати...
Розбитися  та  не  збагнути...
Навіщо  до  всього  звикати..?
Так  важко  згадати  забуте...
Все  в  собі  постійно    тримати...
Страждати  та  вже  не  звернути.

Набридло  постійно  втрачати...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243358
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2011
автор: Кейтуня Панда