Мій друг найкращий – це рояль,
Він оживає під руками,
Коли з любов`ю піаніст
Його торкає звуком гами.
Рояль у стані говорити,
Глухий лиш цього не почує,
Його лиш варто зачепити,
Він то сміється, то сумує.
Не треба слів, щоб передати
Той драматичний шепіт струн,
Коли хтось починає грати
Сумний шопенівський ноктюрн.
Коли не весело в душі,
То музика несеться вдаль,
Тобі присвячую цей вірш,
Мій чорно-білий друг Рояль!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243323
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 25.02.2011
автор: Black Angel