З думками щось не так. Чи так? Чи невідомо...
Він хоче в іншу ніч, а заночує вдома.
І сон його не брав. Брав. Трішки. На світанні.
Роз’яснення шукав... Отримував – питання.
Він не просив Амура, він зачиняв одвірки...
Той, приберігши стріли, ввігнав в хребет сокирку!
Не запитавши дозвіл, його кудись забрало...
І там, в яскравім світлі, рубало і збирало!
Яке ж воно нахабне, яке ж воно величне!
Нестримне і шалене... Жадане і незвичне!
Воно таке солодке і перше... і останнє,
Холодне і гаряче – вражаюче кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2011
автор: Віктор Нагорний