Картопля печена долоні поцілує,
А дим вогню нагадує той час,
Коли навколо кожна річ дивує,
А за плечима тільки перший клас.
Калюжі в дощ – причина посміхатись,
А небо через скло – зелений світ.
І з дерева найвищого зірватись
не страшно,
Бо падіння – теж політ.
Я в снах літав щоночі і невпинно,
Та від життя дорослого не втік.
Дитинство промайнуло, як хвилина,
Але секунди ті — в душі навік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243285
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.02.2011
автор: ars