Усе навкруг снігом укрилось,
Місто засяяло вечірніми вогнями.
Минув ще рік, багато що змінилось,
Чогось немає, щось надалі проживає з нами.
Проходить час, біжить кудись у далечінь,
Життя щоразу ставить нові перепони.
Хоч згоден, іноді буває лінь,
Сила тяжіння... вже не діють ці закони.
Закони гравітації відсутні,
Але певно для мене особисто.
Довкола посмішки на зуби кутні,
А що тут вдієш? Ось таке от наше місто.
Зустрічний натовп ніби лялькі,
Маріонеткі із обличчями сумними.
Однакові, мов намальовані під кальку,
Перші з яких були відчутно основними.
© fuko' ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242889
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2011
автор: fuko`