Іде урок. У класі тиша.
І два десятка оченят,
Що, наче зірочки, горять,
Та затаїлись, ніби миші.
Вуста всміхаються весь час...
Це світ дитинства - п'ятий клас.
А сонце загляда, мов хоче
Із новим ранком привітать,
Чудовий день подарувать,
І ніжністю обдарувать,
Мов скучило опісля ночі.
Поглянь: який чудовий час!
Це ж він для тебе, п'ятий клас!
Дзвінок лунає... Й голосочки
Защебетали... В дітвори
То радість ранньої пори,
Пустують, граються в дворі,
Шумлять, неначе колосочки.
Привітно посміхнувся час!
Щасливий нині п'ятий клас.
Коли зустрівся я з тобою,
Згадав і свій дитинства світ,
Букети тих чудових літ,
Де ані горя, ані бід.
Й обнялись радість із журбою.
Побачив і себе я в вас,
Своє дитинство, п'ятий клас.
За тебе я молитись буду,
Чи хочеш ти того, чи ні,
І взимку, влітку, й навесні...
Припав до серця ти мені.
Тебе до смерті не забуду,
Тебе згадаю ще не раз,
Дорогоцінний п'ятий клас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242862
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2011
автор: Богуслав