Шукай мене. Я знову заховалась
У чагарях незрозумілих речень.
Шукай, в кільце гранати вклавши палець,
Щоб цього разу знищити ущент.
Шукай, допоки кулі ще зостались,
Вважай на те, яка я небезпечна,
Бо ще забудеш одягти зухвалість,
Пусті долоні витягши з кишень…
Шукай мене, беззбройну і маленьку,
Що зважилась розхитувати всесвіт,
Шукай, бо ще маленька чужоземка
Казками затуманить всю війну.
Іди на запах, на сережок дзенькіт,
Розвіюй чари, ратоборцю чесний!…
Мереживо на крилах одноденки,
Торканням загрубілих рук руйнуй!
Бо правда не в теплі моєї віри,
Бо правда у твоїй гарячій зброї,
Незнаного, невіданого звіра
Вистежуй, як належить, і стріляй.
Спіймай і пофарбуй мене на сіро,
Зламай дугу веселки чарівної,
Щоб до грудей крізь куль численні діри
Не впала Купідонова стріла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=24276
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.04.2007
автор: Босоногая Сказочница