[b]* * *[/b]
Склади моє обличчя з безлічі світлин
У пам’яті свої́й, щоб міг я за́вжди бути
Вже не один. І в прірву далечі́нь
Лиш поглядом скажи: Ти не забутий...
Створи мене із тисяч кольорів
І відтвори у со́бі мою душу,
Щоб увійшов у тебе і зомлів
Мій плинний тремт. Я більше не порушу
Терпкий той стогін. Ти лише́ прийми́
Ці промені, що з неба надсилаю
Твоє́му серцю. А мені пошли
Ледь чутним подихом: Кохаю...Пам’ятаю...
[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]21 лютого 2011 р.[/i]
Гай-Нижник П. Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.8.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2011
автор: Гай-Нижник Павло