Подихом збирала вологі акварелі з вікон, а на вустах чомусь залишався терпкий присмак печених яблук. Сталеве повітря краяло свідомість, крізь сито просіювало знавіснілі думки. Усе щільніше загорталася в тишу. Плела червоний вінок із запахом літа. Прикрашала його мідними мережанками та срібними росами. А густий віддих солодкого нектару опускав на простирадло запашної дзвінкої трави, де дрижала туго натягнутою струною чорна скрипка. Над моєю головую роїлась гаряча пісня. Манірні барви наповнювались малиновим відблиском. Моя шкіра вібрувала легкістю, перетворювалася на прозору бліду пелюстку. Й здавалося холодні хмари ось-ось поцілують мене у скроні. Та моїм змученим брудним крилам було важко зробити навіть зусилля для злету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242331
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2011
автор: Дарина Пышная