положа тяжеленную руку на лёгкое сердце, на сердце
Сид Валерий
http://www.stihi.ru/2010/10/23/982
положа тяжеленную руку /на лёгкое сердце/, на сердце
доведётся и грех неподъемлемый взгрудить на душу
где же тот духовник мой грядущий?..
исповедника ли найду ещё?..
а уже петухи троекратно и злобно орут на насесте
и в сгущёнке потемков увязнув по хрипкие гланды
эту мрачную морось сощипывать с век воспалённых!
и колотит озноб - а хотелось житейской прохлады!..
получай же сполна холодов! от утробной воды из пелёнок!..
ни плевы! и ни плевры! ни боли! ни вдоха! ни эха!
продромальная ломка - предтеча горячечной яви
человеков искал... а впотьмах некто тёмный "наехал"..
и по белому свету шатается выродком нави...
(ПЕРЕВОД НА УКРАИНСКИЙ)
поклавши важенну руку / на серце легке /, на серце
доведеться і гріх важким тягарем звалити на душу
де ж той духівник мій прийдешній? ..
сповідника чи знайду ще? ..
а уже й треті півні волають на сідалі злісними герцами
у в'язкім молоці як в потемках втопившись по хриплі мигдали
цей морок похмурий вищипувать із запалених вік!
трясця б'є - а хотілось життєвої прохолоди! .. не дали...
отримуй ж сповна холодів! Вод утробних з пелюшок на лік...
ні пліви! і ні плеври! ні болю! ні вдиху! ні еха!
продромальний синдром – лихоманить уже до капець
шукав я людей ... а у мороці темний "наїхав" ..
і по білому світу хитається виродком мрець...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242247
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 20.02.2011
автор: Лана Сянська