Я хворію віршами.
Допомоги не прОшу!
Мої ліки на рани-
То поезії зошит.
То є зорі і небо.
То думки та надії.
Більше ліків не треба!
Лікуватиму мрії!
Я лікуюсь віршами.
Загортаю їх в сонце,
Що сліпими ночами
Виглядаю в віконце.
Мої ліки-то думи.
Що віршую у зошит!
Він за римою тужить
Та віршів моїх просить!
Я хворію віршами.
Але цим не томлюся!
Полікуюсь думками
І до віршів вернуся!
Полечу в чисте поле
І спитаю зозулю-
Скільки випало долі,
Та думки полікую!
© Copyright: Лариса Магдалинская, 2011
Свидетельство о публикации №11102199899
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242204
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.02.2011
автор: Лунная соната