Я не поет , та пишу вірші…
Бувають веселі, інколи сумні…
Пишу про те, що в мене на душі, -
Про те що накипіло там мені…
Та давненько в ній ніщо не накипає,
Бо біль уся розвіялась неначе дим,
І на щастя мене більше не картає,
Й не стелиться туманом тим густим…
Тепер живуть у ній кохана і батьки,
Яких люблю всім серцем до нестями ,
Й для них присвячую свої рядки,
Які в Росії називаються «стіхами»
Усе складаю на папері олівцем,
При цьому розум відключаю,
Вірші пишу лиш своїм серцем, -
Серце..олівець і чашка чаю…
Автор : Назар Гузій 19.02.11 ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242198
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2011
автор: Dr.Nazarko