І о п'ятій відкривши повіки
Від німої морозної ночі
Я проллюсь наповняючи ріки
Гірким хмелем що верне на очі
Розстелюсь по травиці туманом
Запиваючи мрії росою
І спитаю- навіщо ж обманом
Ти поклявся що підеш за мною?
І о п'ятій відкривши повіки
Задихнусь від пекучого болю
Бо ти зник в тім тумані навіки
Над усе цінувавши лиш волю..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242031
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2011
автор: Ledi_S