Так непомітно з’явилися зморшки,
Без попереджень, підступно і мовчки.
Швидко зробили свої візерунки
Років моїх невеселі дарунки.
Очі в полоні дрібненької смужки, –
То вже мій сміх доробив самотужки.
Тільки онукам вони до вподоби,
Кажуть, я з ними веселий і добрий.
Справді, без них не назвуть мене дідом.
Зморшки – лічильник знайомства зі світом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241996
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2011
автор: ars