Осінь
Йде по світу осінь
в золотій хустинці,
роздає всім діткам
з кошика гостинці.
Золоті горішки,
яблука і сливи –
щоб росли здорові,
щоб були щасливі.
Щедро сипле Осінь
збіжжя у засіки,
золотим малює
верби і осики.
Всі кущі й дерева –
в барви золотисті,
одягла калині
червоне намисто.
Гупають у трави
жолуді й каштани.
-Що, як все минеться,
й Осені не стане? -
запитала Оля
якось у матусі,-
- Я цього не хочу,
я цього боюся.
Ненька усміхнулась:
- Далі зимно буде.
Лід покриє річку,
холодом остудить.
Сніг легкий, пухнастий,
білий, ніби вата
всю покриє землю –
буде вона спати.
Знімемо з горища
ковзани і лижі,
саночки дістанем –
так що не журися!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241927
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 18.02.2011
автор: Omega