Сьогодні рівно місяць, як я кинула палити,
Й шукати перестала істину у димі сигарет.
І, як вино, твій поцілунок пити,
По краплі розкриваючи п'янкий букет.
Хто ж знав, що ти для мене, зірку не дістанеш?
Що ти для мене гори не звернеш?
Хто ж думати посмів, що ти мене загубиш?
Що ти любов, втоптавши в бруд, підеш?
А я ж так звикла дихати тобою,
Легенями фільтруючи обман,
Що й не помітила, як ти чужою плоттю
Впиватись став, й голубити чужий дівочий стан!
Все водночас для мене похитнулось,
І очі заступила слізна пелена,
Ну як ти міг? А в голові лише крутилось -
"Ти й зневажливо усміхнена, вдоволена Вона!"
Ось так скінчилося твоє кохання,
А я відмовитись від тебе не змогла.
Моя любов до тебе - згубна звичка,
Яка, на щастя, залишилася одна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241886
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.02.2011
автор: Тетяна Весняна