Пішов спокійно, і дверьми не грюкав,
Без сварки, без образливості слів...
Твоїх пояснень він уже не слухав,
Їх не було тоді, коли хотів...
І що казати? Про любов, про зраду?
Про те, що в серці залишає слід?
Тепер красуйся спереду і ззаду!
Бреши собі, що він давно набрид...
Ти не сплакнеш, принаймні не сьогодні.
Сьогодні відсвяткуєш у вині...
А одинокість – гірша ніж безодня,
Прийде пізніше з сумом… без гульні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2011
автор: Віктор Нагорний