Не знаю може це мені здалося,
Але напевне дійсно я тебе люблю,
Люблю усю..і очі,руки і волосся,
Й за тебе Бога вечорами я молю…
Молю, щоб не бачити очей твоїх сумних,
А щоб лиш зірка радості у них сіяла,
Зрозумій …безмежно я закоханий у них,
Я хочу, щоб про почуття мої ти знала…
Ти немовби скарб в серці моєму,
Про це я пишу і в своїх листах,
Я хочу бути хоч іскрою у твоєму,
Лиш ти мені потрібна…в мене їде дах…
З тобою життя немов чарівний рай,
Й здається, що живу в країні неземній,
І піти заради тебе я готовий на світу край,
Бо ти найзаповітніша з моїх мрій…
Автор :Назар Гузій 04.02.11. ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2011
автор: Dr.Nazarko