Художник – не поет . Віршів писать не буде,
Він почуттів своїх не скаже у віршах,
Та про все, - що у душі він не забуде, -
Він намалює це в своїх малюнках…
Художник не присвятить тобі вірші,
А подарує любові сповнений портрет, -
У нього здібності є зовсім інші…
Він намалює все…будь який силует…
Він пензлями картини творить,
Руками своїми малює дощ,
Він сам до себе вже говорить,
Про людей сумних посеред площ…
Немає в нього жодного закону, -
Сидить він завжди у своїй оселі,
Й малює все, що бачить із балкону…
Людей, парк і … вигадані скелі…
Малює все це й подумки собі гадає,
Чому не в силах багато, що намалювать?
Задумався…й у мріях десь літає…
Він пробує…йому ж нічого втрачать…
Наносить пензлем на біле полотно, -
Як соловей у парку десь співає…
Не виходить…а йому все всеодно…
Він пробує…надію має…
Та спів солов’я намалювати він не може…
Старається, - та не в змозі це зробити,
Не виходить в нього … все не схоже…
Це провал…не може він так жити….
Автор :Назар Гузій 10.02.11 ©
P.S. Якщо вже читаєте, то не полінуйтесь поставити комент і оцінку) Вельми вдячний )І якщо неважко аргументуйте оцінку )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241374
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2011
автор: Dr.Nazarko