(Щиро вдячна поетові цього сайту Кадету, завдяки його віршам думки на тему мужності оформились у нарис)
Як цікаво часом приходить до нас потрібна інформація! От ламаєш, бува, голову над якимось важливим питанням, ламаєш, і раптом - бабах! - є потрібна думка! Причому, у самому несподіваному варіанті. Отак і я. Більш як півроку сушила собі голову над життєво важливим питанням про взаємовідносини чоловіків і жінок у нашому суспільстві, про те, як змінились ці відносини за останній час. І раптом одна прикольна сценка із життя розставила все по місцях.
Так. Давайте спочатку. Якось ми з подругами (такими, як і я, дамами кінця минулого стліття) зібрались на "дівичник". Ну, так у нас - немолоденьких - називаються чаювання-посиденьки. Слово-за-слово, зайшла мова й про чоловіків. Основним лейтмотивом виступів одружених жінок був такий: перевелись нині толкові мужики. Як не руки ростуть із того місця, яке у пристойному товаристві й згадувати не годиться, то випиває, як не п"є - то гуляє, як не гуляє - то ледарює, сім"ю не забеспечує, коротше - тютя й рохля. Я вдовую вже вісім років і тому у подібних демаршах участі, як правило, не беру. Але життєві приклади зачепили-таки в мені журналістську струну, - я бо саме над цим питанням думала.
У чоловіків і жінок в усі часи були претензії один до одного. Боротьба між статями - діло настільки давнє, що й не прослідкуєш, коли почалося. Але в наш час протилежні статі закидають один одному таке, про що у минувшину й мова не велася. Ну, в які, скажіть, часи жінки попрікали чоловіків браком мужності? Так-так, мужності - тієї самої якості, яка й робить особу чоловічої статі мужчиною. Уся історія людства - це не тільки історія воєн і конфліктів, це й історія чоловічої мужності. А сьогодні, нажаль, ми й значення цього слова можемо пояснити тільки приблизно.
Не вірите? А як вам такі відповіді на питання, що таке мужність?
Юля (21 рік, студентка):
- Ну, мужній, це такий здоровий, накачаний чоловік, що не побоявся би захистити дівчину. Від кого? Ну, не знаю... від хуліганів, наприклад.
Настя (20 років, педпрацівник):
- Мужній - це сміливий чоловік. У чому? Ну, в поведінці. У поступках, що не буде у кущах відсиджуватись, коли слабкого ображають.
Оля (22 роки, студентка):
- Мужній, на мою думку, той, хто чогось у житті досягнув. Ну, чому зразу у кар"єрі?! А хоч би й у кар"єрі! Це той, хто не буде сидіти склавши руки, якщо сім"я голодує.
Я навмисне питала про мужність більше молодих дівчат, адже це їм завтра виходити заміж, будувати сім"ї. Й виховувати синів. Поняття чоловічої мужності, як і поняття чоловічої гідності у наш час дещо нівельовано. Простіше кажучи - розмите й розпливчасте. Мало хто без словника може це пояснити. Найтолковішим, що я почула від старших, мудріших жінок, було таке визначення мужнності:
- Мужність - це стабільність, спокій, врівноваженість. Це коли мужчина бачить ціль і веде до цієї цілі жінку.
Найстрашніше те, що із розпитуваних мною більш літніх жінок, ніхто не зміг назвати мужнім свого чоловіка. Отак, просто й ясно, без всяких там "але" й "якби".
То що ж відбувається з чоловіками таке, що вже й саме слово "мужність" стало нам всім не зовсім зрозумілим? Може, давайте підемо методом "від противного"? Мужність - антипод жіночності. Це те, що відрізняє чоловіка від жінки не в фізичному плані, бо це було б надто примітивно. А у вимірі самосвідомості. У душевному й духовному вимірі. Якщо взяти за основу, що первинною є свідомість, дух, а матерія - вторинна (я власне стою на таких позиціях), то вторинним є і біологічна (статева) відмінність жінки від чоловіка, і вторинною є також психологічна (душевна) відмінність. Первинною ж є відмінність духовна. Де коріння цієї відмінності?
Гадаю, воно у тому, що Творець творив чоловіка і жінку від початку - різними:
- кожному дав свої фізичні властивості і можливості,
- кожному - свою душевну організацію,
- кожному своє призначення і завдання.
Але, якщо уважно, на рівні підручника, вивчати біблійну Книгу Буття, то стає очевидним, що Він творив не дві окремих самодостатніх істоти, а людину, що складалася із двох взаємодоповнюючих одна одну частин - чоловіка і жінки. Тобто, різниця між статтю, найперше, духовна: ми створені різними, так, щоб взаємно доповнювати один одного. І це - не проблема.
Проблеми виникли пізніше, після гріхопадіння, коли в якості покарання для жінки була дана її залежність від чоловіка, її потяг до нього. І навіть більше - панування чоловіка над жінкою. Якщо з цієї, духовної, точки зору розглядати проблему, то стає зрозумілим бажання чоловіків панувати. Це панування очевидне, якщо абстрагуватись від окремої хати, і подивитись на історію людства у багатовіковому вимірі. Як очевидне й бажання жінки боротись із цим пануванням, доказом чому усілякі фемінітичні рухи, що, до речі, проникли у наше життя значно глибше, ніж ми про це задумуємось. Якщо чоловік і жінка були створені для того, щоб взаємно доповнюючи один одного бути єдиним цілим - людиною, то боротьба між ними (у спрощеному вигляді) нагадує боротьбу між шлунком і печінкою в одному організмі - на чиєму боці не була би перемога, - результат один - летальний. І знаєте, на мій погляд, у цій боротьбі ми, жінки, дуже сильно програли. Ми відбили право займатись чоловічими професіями і робити чоловічі справи.
І що це нам дало?
Сильні і мужні (ха-ха!) жінки організовують бізнес, літають у космос та вкладають шпали. Що в цей час роблять чоловіки? А що їм робити? - Лежать під телеком на дивані. Заклопотана чоловічими справами жінка не має часу на дім, дітей і чоловіка. Справедливо? Хто сказав, що жінка повинна перемагати чоловіка на його території? Уявіть собі, що чоловік змагається з жінкою на кухні. Чи намагається довести, що він - краща "матір" дітям, чи краща господиня! То як же ми виглядаємо у очах чоловіків, коли перемагаємо їх у їхніх справах? Правильно, - мужиками у спідницях. А наші мужчини (на щастя!) поки що у більшості своїй - нормальної сексуальної орієнтації, їх до мужиків у спідницях, даруйте, не тягне.
Удар, нанесений чоловікам спочатку у суспільній сфері, спрацював у фізичному вимірі: чоловіки, що втратили позицію сильного разом із травмою душевною отримали, як наслідок, фізичну - втрату чоловічої потенції. І це відразу ж відчули жінки. Реакція на такий стан справ була суто жіночою: не проявляє чоловік цікавості? - Спокусити! І жінки почали спокушати: Найперше, роздягнулись - оголили ноги, животики, груди. На деякий час спрацювало. Далі гірше. Пройдіться зараз з годину по телевізійних каналах - і вам не потрібно буде нічого говорити - 90% - оголені тіла, недвозначно хтиві пози й рухи. Причому, чим далі, тим більше агресії з боку "слабкої" статі і більше розгубленості з боку чоловіків.
Жінки - у своїй гонитві за свободою - забули, що чоловіки - інші. Іхня статева реація відрізняється від жіночої. Вони спочатку реагують, а потім думають. Один дорослий чоловік - порядний і розумний, скаржився, що не може ходити вулицями, дивитись телевізор, бо при такому засиллі хтивих жінок боїться стати імпотентом. Це - чоловік мислячий! А скільки нерозумних чоловіків дозволяють своїй природі тупо реагувати, адже навколо повно жінок, що прагнуть просто сексу - без обмежень і зобов"язань. І таємниця, що дана людині як спосіб прикрасити і зміцнити стосунки принижена до рівня задоволення природних потреб організму - як от: поїсти чи навпаки, випорожнитись. Втрачається романтика почуттів а разом із нею - хочете вірте, хочете - перевірте - чоловіча потенція, що призводить до наступного витка агресії незадоволених сексуально жінок. Все - коло замкнулося.
Чоловіки, дорогенькі! Доступність жінки - не показник вашої сексуальної неперевершеності, ні, навпаки - це ознака вашої імпотенції, як це не прикро...
І що ж робити? Де вихід із цього глухого кута? Саме на це питання я отримала відповідь на тому "дівичнику". "На вогник" завітав чоловік однієї із подруг. Мабуть, знудився за жінкою, чи зголоднів. На його питання, про що можна так довго говорити, дружина відповіла:
- Говоримо про те, що з вами, мужиками, робити, бо ми втомились вже боротись!
Ось тут і прозвучала відповідь на всі мої роздуми і питання:
- А ви не боріться! Здайтесь в полон!...
13/02/2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241364
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2011
автор: alla.megel