Сплети намисто із думок.
Довге, кольорове, як струмок.
А ще понаставляй капканів і пасток,
Щоб я заплуталсь і впала в той струмок.
Напиши листа мені малого.
У два рядка, що довше того.
Старанно, гарно і повільно,
Щоб відповіді ти чекав так ж сильно.
Поклади в конверт, зітхни.
Потім ти його візьми й порви.
Ти це робив багато раз, я знаю.
Завжди, коли я так його чекала.
21.12.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241337
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2011
автор: Вона Катя