Роздерте полум'я душі,
Криваві нігті страху,
Чорний колір у пітьмі...
Погубить він невдаху!
Тому, що було-вороття нема....
Лиш судоми сковують жагучі,
Якби не хотілось,не витерпить вона,
Щоденні погляди пекучі...
І сонця вже її вікно не знає,
Кошмари,біль і самота!
Вона нічого не втрачає,
Втрачати нічого,нічого вже нема,..
Зірки-одна її утіха...
Шукає серед них свою,
Лиш десь,колись,промовить стиха:
"Сумую,мучусь та люблю..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241221
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2011
автор: Юлія Панкова