Завжди хотіла бути перша,
Неповторна і єдина.
Все весела, жарти з перцем.
Не така, як всі людина.
Хтось приходить, покидає,
Розлучається, зійдеться.
Я ж давно закам'яніла,
Лиш живим лишилось серце.
Коли бачу його зранку,
В мене віднімає мову.
Щоб дурницю не сказати,
Я вдаю, що незнайомі.
Він мовчить, очей не просе
І не знає, що єдиний.
В нього є коханок досить
Та се ж дивиться у спину.
Асфальт плаче, вітер ллється.
Він іде по тротарі.
У мені живе все б'ється
І лиш погляда вже мало.
Зупинися на хвилину,
Подивись в червоні очі.
Знаєш, ти давно мій милий,
Лиш з тобою бути хочу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2011
автор: Олена Вільна