Все сталось так необережно,
Бо ми кохали так безмежно...
І я була така покірна,
Тебе любила я надмірно.
Та закохались ми безмежно,
І сталось так необережно,
Почав нас обіймати сум
Від тяжких серцю дум.
Це все, це все,
Багато пройде літ,
Та спогади бредуть услід,
Це все, це все...
Тепер життя щоденне
Поглине з головою мене.
29.03.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=24097
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.03.2007
автор: Одного мира мало!