Роздягати сни і знову опинитись в дежавю,
Ділити навпіл, щоб нікому не дістались.
З дощем за руку на долонях мрій стою
І все ж, так нарізно ми щастя уявляли.
Давай побавимось не по-дитячому життям,
Бо розкиданим іграшкам не властиво любити.
Я хвилинку пограюсь тобою й неодмінно віддам,
Тільки ж ти… не покинь мене жити.
По-чужому нерідний, не по-справжньому мій.
Хаотично роздрібнені продані душі.
Любов жорстока, біль – занадто злий.
Сьогодні проживи без мене. Я ж померти мушу
Для тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240925
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2011
автор: pestunchyk