Поклич мене

Твій  холодний  погляд  у  минуле,
Слова  докір  -  мій  душевний  біль
Життя  прагне  загоїти  ще  рану,
А  спогад  підсипає  туди  сіль.
Поклич  мене,  згадай  наше  кохання,
Що  не  вдалося  нам  уберегти.
Минуле  наше,  як  переконання,
Життя  прожить  -  не  поле  перейти.
Поклич  мене,  відкинь  пересторогу
Поклич  мене  у  світле  майбуття,
Поклич  мене  з  собою  у  дорогу,
Щоб  йти  удвох  по  вирію  життя.
У  серці  ще  не  згасли  сподівання
Поклич  мене  й  до  тебе  я  прийду,
Любов  мою,  як  переспілі  вишні
В  саду  своїм  для  тебе  бережу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240819
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 13.02.2011
автор: Віктор Кущина