В мокрих обіймах дощу
Кричу!
Мовчу...
Йду по вулицях сам
Там
Хлам.
Розбиваю вітрини власних крамниць
Повних дурниць.
...Падаю ниць.
Розгрібаю руками купи сміття –
Чуже взуття,
Чуже життя.
Кидаю розум під ноги душі
Нехай його змиють дощі.
14–III 2003
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240655
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2011
автор: Влодко Сумний