У білім танці закружляла
Нас двох зимова заметіль,
Покрила срібною фатою
І понесла кудись звідсіль.
Я запросила Вас на танець,
Сенйоре в чорнім піджаку.
Найбільше за усе на світі
Вас поважаю і люблю.
Сніжинки падають казково
І тануть на моїй щоці,
А ми йдемо у даль чудову,
Моя рука в його руці.
З тієї миті нас єднає
Той білий танець на снігу,
Прозора шаль, що обвивала,
Нас у засніженім саду.
Ми разом танцювали далі,
І непомітно плинув час...
Прокинулась від сну пянкого
І не побачила вже Вас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240600
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2011
автор: верес