Від краю до краю - це в мене буває.
Від межі до межі ..Відчуття не чужі.
Я ненавиджу часом кохану себе,
я ненавиджу світ - він частина мене.
От і ніжності хвилі
світ блаженства створили
потім чорна ненависть
закипа наче кава.
Від краю до краю,
від межі до межі
то від щастя вмираю,
то, як в серці ножі.
Я не можу боротись
з тим, що буде незмінно.
Знову важко змиритись
та забути повільно.
І від цього ненависть
до безжального світу.
І від того цікавість,
нащо ж дано нам жити?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240484
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2011
автор: Lady Rain