Мольфарова учениця

Настояна  на  шепотінні  трав,
Ця  тиша  надто  загадкова.
Мольфаре,  починайте  ритуал!
Готова  я.  Проводьте  коло  –

Замкніть  мій  простір  вже  і  тут.
Клекоче  нетерпінням  чаша.
Давайте  -  не  боюсь  отрут  –
До  дна.  Любов  сильніша  завше.

Запалюйте  свічу  від  зір
І  замоліть  цю  ніч  на  попіл.
Законам  всім  наперекір
Я  пронесу  вогонь    крізь  спокій.

Мольфаре,  бачте,  я  жива  –
Як  дикий  звір  чи  вільна  птиця.
Тож  хай  шепочеться  трава
Про  те,  що  ранкові  насниться.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240304
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2011
автор: olesyav