Ангели плачуть тільки вночі,
За янтарними ширмами долі,
Їх сльози, їх зорі, їхні мечі,
Їхні знецінені ролі...
Їх видно раз́ом із північним ударом,
Їх треба ховати від світла в тіні,
Їхні серця оповиті пожаром,
Їх очі постійно в далекій імлі...
На світлі, мов люди, вони носять маски,
На світлі вони неначе живі,
Та їх постійно мучать поразки,
Та їхнє пір'я в невинній крові...
Тому кожен ранок вони в білій фарбі,
Вдягають німби - блакитні м'ячі,
Лишають сльози забрудненій кармі,
Ангели ж плачуть тільки вночі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240183
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.02.2011
автор: M.E.(nachtigall)