(Присвячується українцям в Канаді)
Шуміли клени по усій Вкраїні,
Журливо проводжаючи синів,
Свій дім вони знайшли в чужій країні,
Де також клен зелений гомонів.
Кленовий лист – як спогад про Вітчизну,
Тремтить на вітрі у осінній час…
Справляє там передзимову тризну
Багряно-жовтий і печальний вальс.
Зима холодна білим снігом вкриє
У серці тугу, заморозить сум,
А серце України тихо ниє,
І сповнена земля журливих дум.
Хто винен в тому, що сини-лелеки
До рідного гнізда вже не вернуть,
Що щастя вже знайшли вони далеко,
Собі батьківську перейнявши путь?
Брати-лелеки, нас не забувайте,
І знайте, що ми раді вам завжди,
На рідну землю серцем прилітайте,
В гаї кленові і рясні сади!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240167
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.02.2011
автор: Лілія Ніколаєнко