Весна з відрядження вертає…

Весна  з  відрядження  вертає,  з  чужих  країв,
покришить  кригу  на  товстих  жорнах    у  ручаї,
розпустить  коси  березам  босим,  станцює  блюз
з  коханцем-лютим,  й  невинно  в  руки  вкладе  гарбуз…

Забродить  соком  у  товстих  кленах,  в  тісній  корі,
травичку  збудить,  напише  ноти  птахам  вгорі,
затягне  мантри,  і  сонця  жарти,  й  молочаю,  
сплете  віночок,  попестить  руку  твою  й  мою.

Ромашку-пані  в  дощі  скупає,  вплете  в  косу.
Над  полем  сяде,  на  трави  ляже  в  дрібну  росу
в  село  поверне,  в  стару  контору,  аж  під  обід.
Бухгалтер-вітер  все  в  книгу  звітів  внесе  як  слід.
Проїзд.  Білети.  Перерахунки  за  триста  днів...
Весна!  З  відрядження    вернулась.  З  чужих  країв!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240163
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.02.2011
автор: Михайло Плосковітов