Механічно стираються рядки
вчорашніх зізнань.
Запозичення слів вже не личать
закоханим хлопцям.
Що у відповідь? Знову почулося
слово "прощай"?
Не почулось. Переїлись насичених
пафосом порцій.
Закодовані рухи, приховані
риси облич.
Як побачити в них те єдине,
бездонне кохання?
Плагіат не потрібний. І ти це,
коханий, облиш.
Я дізнаюсь про все, пригорнувшись
до твого мовчання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240122
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2011
автор: Іванна Шкромида