Забуду! Пам”ятать не буду,
Що ти колись мене любив.
І поцілунок в ніжні губи,
Останній подих твій убив.
„Забуду все!” – Вночі кричу я,
Кляну і очі, і життя,
А в снах до тебе знов лечу я,
Несе до тебе почуття.
А ти мовчиш, і тільки очі,
Мені все можуть розказать,
Про шум садів, про тихі ночі,
Про те, як можеш ти кохать.
"Це сон” – неначе крізь тумани,
Печальний голос чую свій.
Як жаль, що я уже не стану,
Найкращою із твоїх мрій.
Як жаль, що я вже не побачу,
Твої очі й ніжні губи,
Я вдаль піду, я десь заплачу,
Забуду! Я все забуду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239902
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2011
автор: Лана Ніжна