Ти знімав ланцюжка з жилястої шиї
Дивився закоханими, чужими очима,
Стискав його в кістлявій сильній руці
Віддавав хрестика нетутешній мені.
Я мусила йти скоріш.
Поки платила душею за білет - нонсенс,
Ти проводжав очима жовтавий автобус,
Споглядав кволо людський той блуд,
Вже під колесами чавився вуличний бруд.
Я зник десь у цьому МІЖ.
Ти чекав. Телефонував не часто. Говорив скромно...
Ці розмови чим раз сильніш стискали горло,
Так само, як ти рукою той крестик...
Все впліталось... Згадувалось доволі легко...
Я вмер і поруч мій ти лежиш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239837
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2011
автор: never_L8