Ти тінню живеш в моїх віршах.
Ти образ,недосяжний ідеал,
Ти штучний,але я в твоїх руках
Жорстокий але ніжний кардинал.
Ти бродиш між моїх рядків,
Такий холодний і німий,
Ти міст між різних берегів,
Ти зрячий але все ж сліпий.
Ти не існуєш,але все ж живеш,
Навіщо мучаєш мене, примаро?
Холодним подихом мов воду ллєш,
Очима накликаєш хмари.
Ти є мій примус і моє натхнення,
Нічого не залишивши собі,
Пишу відверте одкровення :
«Усім своїм завдячую тобі…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2011
автор: river