Замріяна…

Замріяна,  легка  і  невагома.
Не  повертай  мене  назад  в  реальність.
Я  відчуваю,  що  нарешті  вдома,
Я  неземна,  і  це  моя  ментальність.

Не  виривай  мене  з  обіймів  казки,
Я  краще  заберу  тебе  з  собою,
Там  є  усе!  Не  вистача  лиш  ласки,
Твоєї  ласки,  ніжності  й  любові.

Недосконала  мрія.  Допоможеш?
Зроби  її  для  мене  цілим  світом.
Для  чого  ж  знову  ти  мене  тривожиш?
Я  йду  вперед,  а  ти  крокуєш  слідом…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239639
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2011
автор: Леді Бруно