Примусом на покуту

Примусом  приведу  
на  покуту.
Правду  дам  у  вині  –  
як  цикуту.
Приводом  буде  гріх  
праотців.
Вберегти  вірність  слів  
ти  хотів  
/не  зумів/

Натиском  на  чоло  
/не/  
лавр-вінок.
І  минуле  між  ребер  –  
як  дзвінок.
Спокій  твій  не  веде  
до  покути.
Знов  утік  з-під  ножів,  
щоб  забути.

Врешті-решт  кари  ти  
не  утратиш.  
Жертви  всі  приведуть  
сповідатись.
Може  ти  в  мить  значну  
найдорожчу
В  покаянні  своїм  
знайдеш  прощу.


Проща  -  дорога  до  Бога

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239351
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2011
автор: Троянда Пустелі