Від неї чекали стабільність,
Вона ж – божевільна була,
Шукали навіщо покірність,
Як вільна у неї душа?
Її прикрашали суспільством,
Та гарна вона й без прикрас,
Моделлю робили у дійстві ,
Та власний у неї показ.
Вона надихала на мрії,
Та в казки не вірить цей світ,
Майбутня вона ностальгія –
Для неба яскравий зеніт
Цікавістю бавила огляд,
Та бачили в ній лиш людину –
Небесний у неї був погляд
Й приховані білії крила…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239327
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2011
автор: Я є я.