Я вийшла подавлена, вийшла пригнічена,
Адже у цьому є щось цинічне:
Коли над дитиною палку заносять,
Коли у малечі в очах переляк,
Фотограф майстерність свою переносить,
На те,
щоб цей погляд на фото закляк.
Убивство й насильство заносять на плівки,
Щоб потім у пресі розміщувать знімки.
Кровопролиття і горе фіксують,
А потім на конкурсах це презентують.
Я вийшла подавлена, вийшла пригнічена:
Невже в головах вже настільки засмічено?
Невже нам усім вже настільки пороблено,
Що ждем лиш похвал: "Професійно як зроблено!"
Невже в наших душах так вистлалось темінню,
Щоб потім за це ще давали і премію?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239243
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.02.2011
автор: Ольга Медуниця