похід стезею
народжує стереотипи.
я їх руйную.
щоб істину зловить.
на долю секунди
її подих
в свої вуста
вдихнуть,
вхопить.
бомби
мене врятують
від трясовини лицемірства і накрученості
поглядів брехні.
зовнішньої
дволикості та
внутрішньої
пустоти.
бомби
мене вколишуть
подихом
смертних вітрів;
тиском
своїх трагедій,
тиском
хімічних див.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239164
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2011
автор: C3H5(ONO2)3